Волинська єпархія Української Православної Церкви

17.08.13

Блаженніший Митрополит Володимир про святкування Преображення та освячення плодів.

Немає коментарів
  Що треба приносити на освячення до храму в день Преображення?



Блаженніший Митрополит Володимир: Головними на освяченні, і це виходить зі змісту молитов цього дня, є виноград і зерно (за традицією в колосках) нового врожаю. Саме з зерна печуть хліб, а з винограду роблять вино, які необхідні для звершування головного Таїнства Православної Церкви – Таїнства Причастя. Але цього дня читається в Церкві і молитва на освячення начатків різних овочів. Тому то й приносять в цей день до храмів хліб, яблука та інші овочі та фрукти, а також мед, олію, віск, як начатки всякого земного добробуту. Взагалі, освячуючи плоди нового врожаю, Церква нагадує нам благочестиву православну традицію, коли людина від всього, що мала, наділяла частину Богові – як жертву на Церкву, на утримання кліру або допомогу нужденній братії. І це можна робити не тільки на Преображення. Про це говорить і текст з Требника на цей день, де поруч з необхідністю приносити на освячення хліб і виноград, говориться: „також і інші овочі, кожний свого часу, да приносяться до храму на благословення”. Зі всього ж того, що приноситься цього дня на освячення, до вівтаря можна вносити, а значить і використовувати для храмових потреб, тільки хліб, вино, олію, ладан та віск. Все інше приноситься до церковної трапезної.


Чому не можна їсти яблука до Спаса?

       
Блаженніший Митрополит Володимир : Не вживати яблука до Спаса та називати Преображення „яблучним Спасом” є традицією тільки нашої Церкви. Це сталося тому, що на переважній більшості території Руської Церкви не росте і не визріває головний фрукт цього свята – виноград. Тому на освяченнях його замінювали яблуками, які саме у цей період достигали. Але зараз на полицях наших магазинів ми маємо виноград цілодобово. Тому поступово скрізь треба повертатися до головної традиції свята Преображення – освячення винограда та зерна нового врожаю, як головних компонентів для виготовлення хліба і вина, які використовуються під час звершування Божественної літургії. Але не треба відкидати багатовікові благочестиві традиції нашого народу. Наприклад, особливо суворо дотримувалися традиції не вживати яблука до Спаса жінки, які втратили своїх дітей. Тому можна тільки вітати, коли мати бере на себе подвиг посту заради ненародженої дитини, або дитини, яка померла. Взагалі треба знати правила усієї Повноти Православної Церкви, але й поважати місцеві традиції своєї Церкви-Матері. Таким чином не згрішив той, хто вживав до Спаса яблука, що раніше достигають. Але й той, хто заради Бога таким чином постував, є достойним похвали.

Що робити з залишками освячених плодів?


Блаженніший Митрополит Володимир: Плоди, які приносилися на освячення до храму, не перестали бути плодами і не набули якихось надприродних або сакральних властивостей. Церковне освячення плодів є подякою Богові і благословенням вживати плоди нового врожаю. Тому і використовувати їх треба звичайним чином. Що у їжу, а що і в господарстві. З іншого боку освячений, ще означає і присвячений Богові. Тому ми і несемо начатки (тобто перші плоди) до Церкви і благословляємо їх. Таким чином ми приносимо в жертву Богові першу і найкращу частину того, що маємо. Бо розуміємо, що усі блага, в тому числі і земні, від Нього – головного джерела всього. Але дійсно існує благочестива традиція залишки плодів, які побували у Церкві, не викидати разом із звичайним сміттям. Їх можна віддати домашнім тваринам, і в цьому немає нічого поганого. Якщо домашніх тварин нема, тоді господині треба зібрати залишки освячених плодів і винести їх чи то до річки, чи до лісу.




Сайт УПЦ.

Немає коментарів :

Дописати коментар