Волинська єпархія Української Православної Церкви

03.04.13

Друга бесіда святого Василія Великого про піст

Немає коментарів


Піст зміцняє подвижника благочестя. Скільки відбереш у плоті, стільки додаси душі, щоб вона сяяла духовним здоров’ям. Адже не тілесними силами, а сталістю ду­ші й терпінням у скорботах перемагаються невидимі вороги.
Піст повсякчас корисний для тих, хто постить, тому що напад злих духів утрачає силу, а хранителі життя нашого і ангели радо працюють з тими, які очистили душу постом. «Плоть бажає противного духові, а дух — противного плоті» (Гал. 5. 17) І як «вони одне одному супротивні, то відберімо в плоті її сміливість і примножмо силу душі, щоб, здобувши через піст перемогу над пристрастями, заквітчатися нам вінками стриманості. Піст охороняє дитинство, наставляє юного, робить старого шанованим: жінкам він - найпристойніше убрання; узда у квітучому віці, охорона подружжя, вихова­тель дівоцтва. Такі заслуги посту перед кожним окремим домом. І як він упоряд­ковує наше загальне життя! Відразу при­водить до благопристойності, стишує гамір; спокусливі посмішки, непристойні пісні й танці раптом неначе покидають місто, не­мовби вигнані якимось суворим правите­лем — постом. Якби всі взяли піст за радника відносно своїх справ, ніщо не перешкоджало б тоді бути глибокому миру у всьому світі: на­роди не повставали б один на одного. Ко­ли б панував піст, то не кували б зброю, не збирали б судилищ, не тримали б у в'язни­цях, одне слово: пустелі не мали б грабіж­ників, міста — злочинців, море — розбійни­ків. Коли б усі були учнями посту, то, за словом Іова Багатостраждального, зовсім не було б чути «криків приставника» (Іов. З, 18). Наше життя не було б таке  плачевне й повне скор­бот, коли б ним керував піст. Бо він нав­чав би всіх не тільки стримуватися від страв, але й зовсім відвертатися і цурати­ся грошолюбства, зажерливості і всякого пороку; коли б усе це прогнати, ніщо б не перешкоджало нам жити в глибокому ми­рі та в спокої душ. Відмова від посту й гонитва за розкошами, як за блаженством життя, і веде за собою весь той великий рій зол, якими наповнене наше життя.
Піст — уподібнення ангелам, друг пра­ведних, навчання невинного життя, основа покаяння. Прийміть його бідні, він — су­путник ваш і співтрапезник! Прийміть йо­го багаті, він лікує вас від шкоди переси­чення! Прийміть його, недужі, — це мати здоров'я! Прийміть його здорові, він — хранитель тілесної сили; тому найдосвідченіші видаляють зайве постом, щоб під тя­гарем ситості плоті не змарнувалася сила.
Для вартого похвали посту не досить самого стримування від страв. Тож пос­тімось «постом приємним», угодним Богові. Правдивий піст є, при стримуванні від страв, уникання зла, приборкування язи­ка, погамування в собі гніву, відігнання похотей, лихослів'я, неправди, клятвопору­шення. Утримання від усього цього і є справжній піст.



Православний вісник №12, грудень, 1980 С. 16

Немає коментарів :

Дописати коментар