Волинська єпархія Української Православної Церкви

17.03.13

Молитва св. Єфрема Сиріна. Терпіння.

Немає коментарів


«Дух же целомудрия,  смиренномудрия, терпения и  любве даруй ми, рабу Твоєму»,  — молимося ми неодноразово  словами молитви святого  Єфрема Сиріна. І в цих  проханнях згадується особлива  чеснота — терпіння.  Що говорять про терпіння  святі отці? «Терпіння є корінь  всіх благ», — вчить нас  святитель Іоанн Златоуст. «Хто  не має терпіння, той  позбавлений всякої надії, а тому  благаю всякого здобути  терпіння, щоб спастися», —  говорить нам той же святий  преподобний Єфрем Сирін. А у  святого Іоанна Кассіана  Римлянина ми зустрічаємо розповідь про авву Пінуфія, який вчив учнів  своїх багатьом важливим чеснотам і підкреслював, що терпіння не слід  пов'язувати з чеснотами оточуючих. Бо якщо до нас добродійно  відносяться, то в чому ж наше терпіння?  Ці святоотецькі свідоцтва говорять про те, що чеснота терпіння має  особливе значення для духовного життя людини. Терпіння - це здатність  реагувати на зло, яке нас оточує, не втрачаючи присутності духа, не  розтрачувавши своєї внутрішньої енергії, не впадаючи у гнів, у злість, у  бажання помсти. Іноді терпіння пов'язують із здатністю людини управляти  своїми емоціями. Про такого говорять: він вольова людина, він здатний не  сердитися, не гніватися у відповідь на звернене до нього зло. Поза  сумнівом, воля присутня в наших спробах здобувати терпіння, але  терпляча людина необов'язково повинна бути вольовою, тому що терпіння  це стан духу. Всяка вольова людина в якийсь момент не витримує  неправди, образ. І волі не вистачає, і терпіння закінчується, тому щоЩо ж таке терпіння? «Корінь всіх благ», — повторюємо ми слова  Златоуста. Але причиною всього доброго і благого терпіння може бути  лише тоді, коли воно стає станом нашої душі. А це можливо, якщо людина  веде релігійний спосіб життя. Вже неодноразово доводилося говорити про  те, що це той спосіб життя, у центрі якого — Сам Бог. Як свідчить Єфрем  Сирін, якщо ми надіємося на Бога, то маємо терпіння.  Надія на Бога, живе відчуття віри, розуміння того, що Бог захистить і  Бог відновить справедливість, створюють внутрішній спокій людини.         Терпіння як броня захищає внутрішній стан нашої душі від усяких  зовнішніх злих і гріховних обставин, і воно стає ступенем на шляху до  Царства Божого.  Терпляча людина — та, яка вже стяжала в собі Духа Святого. Тоді ніщо  не може поколивати її спокою, тому що навіть найстрашніші і  найнебезпечніші спокуси диявольські не здатні сокрушити силу Духа  Святого. Саме у цьому сенсі ми говоримо про терпіння як про чесноту.  Терпіння не означає того, хто покірно погоджується зі всяким злом і  неправдою. Терпляча людина — це не та, що пливе за течією, що  змінюється відповідно до вимог навколишнього світу. Це людина, яка  зберігає свою внутрішню силу, свою автономність від зла навколишнього  світу тільки тому, що в його серці присутній відблиск Божественного  Царства. - Терпіння як чеснота прославляє нас над суєтою світу. Терпляча людина  знаходить іншу точку зору на все, що бачить, і іншу точку відліку, іншу  здатність оцінювати те, що відбувається. У якомусь сенсі терпіння завжди  є мудрістю, що відрізняє людину від тих, хто мудрістю не володіє. І тому  такі зрозумілі слова Спасителя, які ми читаємо в Євангелії: «Терпінням  стяжайте душі ваші» (Лк. 21, 19). Терпінням твориться духовна сила  людини. От чому святий преподобний Єфрем і згадує терпіння у своїй  чудовій молитві, і щодня не одного разу протягом Великого посту ми  просимо Господа: «Дух же целомудрия, смиренномудрия, терпения и  любве даруй мне, рабу Твоєму». 


                                                                                                    Святіший патріарх Кирил.



Пресс-служба Патриарха Московского и всея Руси

http://www.pravoslavie.ru/put/45227.htm

Немає коментарів :

Дописати коментар