Волинська єпархія Української Православної Церкви

28.09.12

Воздвиження Чесного Животворящого Хреста у Цуманьскій колонії.

Немає коментарів

Рано вранці на Воздвиження Хреста Господнього , коли все навкруги ще не прокинулося і на вулиці ранкова темрява, поспішають до Свято-Миколаївського храму засуджені Цуманської виправної колонії №84. Терпляче чекають на початок святкової утрені, на якій буде винесений хрест для загального поклоніння. Багато з них вперше присутні на такій службі, тому з особливою увагою спостерігають за діями прот. Михаїла, настоятеля місцевого Свято- Покровського храму, та уважно вслухаються в слова піснеспівів у виконаннї місцевого  молодіжного хору. Настав момент винесення хреста і лунають слова: "Кресту Твоєму поклоняємся Владико..." і всі разом із священиком кланяються Владиці та Його любові і жертовності . Кожен це робить по своєму, хтось впевнено і правильно , а хтось із хвилюванням та трепетом у душі вперше приклонив свої коліна перед  Господом. Спостерігаючи за цим розумієш , що не зважаючи на їхню не бездоганну біографію, іскра віри в Бога горить у їхніх серцях . Це спонукає приходити до них, щоб допомогти роздмухати з цієї іскринки велике полум’я, яке б зігрівало їхні забруднені гріхом душі. Адже Господь не хоче смерті грішника , а щоб він навернувся і був живий. Особливо це спадає на думку, коли стоїш перед хрестом, на якому зображений розіп’ятий за гріхи світу Іісус Христос. Якщо Господь відкрив двері раю перед розбійником, що покаявся, то прийме і їхнє поклоніння та покаяння, якщо воно буде щире та поєднане з бажанням виправитись.

Покидаю стіни колонії по закінчені утрені, щоб у своєму храмі звершити літургію. В руках кілька десятків поминальних записок , які подали на богослужіння засудженні з іменами своїх рідних, яких вони не забувають. Це не може не радувати і свідчить про те, що вони ще здатні любити, переживати і молитися. Поминаю їхні імена на Проскомідії і згадую матерів , дружин та дітей, які чекають на своїх синів , чоловіків та батьків з місць позбавлення волі і просять у Бога заступництва для них. І так хочеться їм для втіхи сказати : « Ви не одинокі в своїх молитвах, Церква молиться разом із вами».

Немає коментарів :

Дописати коментар