Ківерцівське благочиння

Волинська єпархія Української Православної Церкви

10.11.16

Громада села Вишнів відзначила храмове свято та десятилітній ювілей

Немає коментарів
Іконостас храму святого великомученика Димитрія Солунського в селі Вишнів, поблизу Луцька
У вівторок, 8 листопада, престольне свято відзначила громада храму на честь святого великомученика Димитрія, що у Ківерцівському благочинні Волинської єпархії.

Саме цього дня десять років тому у Вишневі було відправлено першу Божественну літургію; а п’ять років тому, за десять днів до престольного свята, митрополитом Ніфонтом було освячено новозбудований храм.

Напередодні у Вишневі було відправлено вечірнє богослужіння, а у сам день свята парафіяни та гості села зібралися у храм на Божественну Літургію, якій передував молебень з водосвяттям.

З благословення Преосвященнішого Нафанаїла, єпископа Волинського і Луцького, настоятелю громади ієрею Ігорю Григолі співслужили цього дня священнослужителі Волинської та Володимир-Волинської єпархій, а саме: отець благочинний прот. Олександр Кондратюк (м. Ківерці), який очолив святкову літургію, прот. Олександр Кратюк (с. Борохів), прот. Миколай Лафета (с. Піддубці), прот. Володимир Шкварок (м. Ковель), прот. Іван Горун (с. Колодяжне), прот. Віктор Панасюк (с. Боголюби), прот. Олександр Климук (с. Куликовичі) і прот. Михаїл Росоловський (с. Воротнів).

Окрім хору парафії, яким керує дружина настоятеля, матушка Світлана, доповнив і прикрасив своїм співом богослужіння і луцький чоловічий колектив «Святвечір», що завітав на свято на запрошення о. Ігоря. Серед учасників запрошеного хору були: керівник і регент прот. Сергій Дембовський (м. Луцьк), свящ. Олександр Шмигаль (с. Кульчин), Олег Григола (брат настоятеля), Сергій Палій (колишній голова Молодіжного братства ім. Николи Святоші); приєднався до хору і Микола Палій (заслужений артист України, учасник луцького квартету «Акорд»).

Серед поважних гостів вшанували святого Димитрія Володимир Володимирович Артесюк (голова сільської ради), Ганна Климівна Артесюк (заслужений педагог, депутат районної ради), Анатолій Олексійович Горбатюк (краєзнавець, благодійник), Петро Степанович Олешко (працівник освіти, один з фундаторів храму), Тетяна Олексіївна Леуш (викладачка музичних дисциплін в училищі культури і мистецтв та Волинській духовній семінарії) та інші.

Під час Божественної Літургії зі словом проповіді до вірян звернувся прот. Олександр Климук.

Святкове богослужіння завершилося традиційною хресною ходою довкола храму з читанням воскресних євангелій, піснеспівами та окропленням свяченою водою.

Прот. Олександр Кондратюк сказав напутнє слово та привітав громаду зі святом. Настоятель храму, священик Ігор, приєднався до висловлених побажань та подякував усім, хто зібрався на цю радість.

По завершенні богослужіння духовенство, обидва хори та поважних гостей було запрошено на скромну трапезу, приготовану активними парафіянами в приміщенні сільського Будинку культури, для підкріплення тілесних сил.

День пам’яті великомученика Димитрія Солунського виявився ясним і сонячним, не схожим на похмурі й дощові попередній та наступний дні. І це богомольці сприйняли як вияв Божої милості. Іншим благословенням Божим для громади є подарована цього дня о. Іваном Горуном ікона преподобних отців Києво-Печерських.

Джерело

Отці довкола престолу
Хор на правому клиросі
Священики причащаються
Хор «Святвечір» і Микола Палій

06.11.16

Футбольний турнір серед вихованців недільних шкіл Ківерцівського благочиння

Немає коментарів
     На минулому тижні в загальноосвітніх школах були осінні канікули. Священики Ківерцівського благочиння скористалися  цією можливістю та провели  футбольний турнір серед вихованців недільних шкіл. Відбулася зустріч в спортивному залі Цуманської ЗОШ. Участь у змаганні взяли діти з смт. Цумань,  сіл Карпилівка, Залісочче, Мительне та Городище. 
     В запальній та спортивній боротьбі перемогу здобула команда з  Карпилівки, яка продемонструвала цікаву та професійну гру, за що отримала кубок переможців. По завершенні турніру в недільній школі при Свято-Покровському храмі смт. Цумань відбулося спілкування учасників за солодким столом.

Карпилівська молодіжка і недільна школа у Рівному

Немає коментарів
   
Скориставшись канікулами у навчальному процесі , молодь і дітвора Свято-Петро-Павлівського храму с.Карпилівки на чолі зі своїм настоятелем свящ.Олександром Шинкаруком та вихователями, вирушила у м.Рівне аби активно і з користю провести час.
   Подорож розпочалася з молитви у храмі. У дорозі нас нажаль ( а можливо і на користь) чекали випробування – поламався автобус, але тільки ми обєдналися  в молитві проспівавши декілька раз «Отче наш» , поломка відремонтувалась і поїхали далі. Місцем відпочинку для нас став  Sky-AP – дитячий розважальний центр . На території комплексу, що займає 3000 квадратних метрів, знаходяться найрізноманітніші атракціони:лабіринти, гірки, ігрова зала, канатний парк та найбільший у Рівному батут площею 600 квадратних метрів. Тут ми провели незабутніх декілька годин, отримали море емоцій і вражень.

 Закінчувався відпочинок смачною піцею у дружньому колі нашої великої  молодої церковної сім’ї.





31.10.16

Ківерцівська молодіжка та недільна школа - у Києві!

Немає коментарів
На прикінці жовтня молодь та діти недільної школи що при Свято-Миколаївському храмі м. Ківерці з благословення Преосвященнішого Нафанаїла, єпископа Волинського і Луцького на чолі із кліриком цього ж храму протоієреєм Андрієм Яковлюком вирушили у паломницьку поїздку до столиці України – міста Києва. Ввечері після спільної молитви у рідньому храмі та побажання щасливої дороги від благочинного о. Олександра 28 жовтня у кількості 28 чоловік вирушили до залізничного вокзалу!Ціль поїздки – відвідування святих місць, музеїв столиці. Дата поїздки вибрана була недаремно, адже 30 жовтня день пам’яті монахині Аліпії – великої подвижниці та чудотвориці нашого часу, тіло якої покоїться в Свято-Покровському Голосіївському монастирі м. Києва.

Прибувши о 6 ранку до Києва, крокуючи ще темними вулицями, всі були в передчутті чогось надзвичайного, бо одразу відвідати стільки святих місць за один день не може видатись зазвичайним, враховуючи ще й те, що багато хто в столицю приїхав вперше! Наше паломництво почалось з Свято - Успенської лаври у Хресто-Воздвиженському храмі, де ми подякувавши Богородиці вирушили на поклоніння до святих отців в Дальні печери. На шляху ми напились святої води з колодязів, які викопали преподобні, і ось ми на місці! Йдучи підземними вулицями, які власноруч зробили святі подвижники, серце тремтіло від святості, якою проникнуто тут все: стіни, повітря і навіть світло від свічок здається більш яскравішим. До мощів 49 святих ми мали достойність приложитись. І ще 73 святі чекали на нас у Ближніх печерах, де ми з цікавістю слухали розповідь ченця отця Петра про життя повне чудотворінь і нескінченної милості, яку отримують люди по молитвах цих великих святих нашої землі. Ми проникались кожним словом монаха, очі якого світились неземною радістю під час розповіді, його постать та рухи були смиренні, а слова торкали серце переконуючи в тому, що на нашій землі можливе спасіння, варто тільки відкрити серце для Любові. Далі ми вирушили до верхньої Лаври,де відвідали старовинні храми, а саме Свято-Троїцьку надвратну церкву. В музеях,що на території, ми мали нагоду побачити першу срібну гривню, на подвір’ї гордовито красувалась найвища в Україні писанка. Велич та краса Успенської церкви та Трапезного храму вражали своїми розмірами. Подолавши пару сотень сходинок на дзвіницю, ми були нагороджені краєвидом, який відкрився на верхівці – могутній Дніпро дбайливо огортає пагорб з золотоверхими церквами, які віками спостерігають за людським життям, яке подекуди шокує своїми невдачами та досягненнями. Так з одним з най унікальнішим досягненням нашого співвітчизника Миколи Сядристого ми мали можливість познайомитись у Музеї мікромініатюр, який вразив кожного! Троянда у волосині, фрегат з 368 деталей, які ледь можна розгледіти у мікроскопі шокували майстерністю. Наше поклоніння в Лаврі закінчилось смачним обідом у лаврській трапезній, де нас гостинно приймали. Ми смакували монастирською їжею в компанії святих отців, які з строгістю та любов’ю дивились на нас з ікон на стінах. Набравшись сил, ми попрямували на братське кладовище, де відвідали академічну церкву, в якій починають свій пастирській шлях усі вихованці семінарії та академії Києво - Печерської лаври. При виході з церкви, звертає на себе увагу кожного, величний надгробок, з чорного мармуру, який наче монах стоїтьі благословляє. Підійшовши до якого ми зрозуміли, що там покоїться блаженніший митрополит Володимир (Сабодан), який і після життя продовжує наставляти всіх своїми пастирськими словами, які викарбувані на мармуровій плиті :

«Ніколи нічого не просив. Ніколи не від чого не відмовлявся».

Це пастирське слово було завершальним у нашому паломництві по Лаврі!

Далі ми вирушили до Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років», який увінчується монументом «Батьківщина-мати». Цей музей жодного не залишив байдужим! Жахіття, які відбувались 70 років тому і забрали 13.5 млн життів нашої батьківщини, мають відголосок у кожній родині. Ще довго по відвідуванні в очах стояли рукавички з людської шкіри та матраци з людського волосся – «ноу-хау» нацистських таборів. П’ять тисяч фото на стінах у останній залі та зшиті рушники на столах, які розрізали, коли воїн йшов на війну з дому і зшивали, коли повертався, вражали до сліз. Усміхненні матері на фото, діти яких, всі до одного повернулись з війни вселили надію на те, що і ми невдовзі з’єднаємо всі рушники та душі і всі наші воїни повернуться! Ми зрозуміли, що ми повинні бути свідомими патріотами своєї країни, щоб не повторити помилок минулого.

І ось ми нарешті вирушили до Голосіївського монастиря. Досі гостинне небо столиці проводжало нас від Лаври дощем і градом.Ще на шляху до монастиря розумієш, що їдеш на свято! В автобусі, що їде в Голосіїво, зовсім незнайомі люди вітають один одного зі святом , діти тримають в руках квіти і всі світяться від радості, наче їдуть до найближчої людини в гості. На під’їзді безліч машин, море паломників, ще з воріт видно чергу людей, що стоять на вулиці, яка веде до усипальниці матінки. По обидві сторони черги - коридор з квітів, що несуть в дарунок. Відчувається молитовна напруга. Над головою чується святкова служба, що йде у Свято-Покровському храмі і ти відчуваєш себе якось тепло і затишно, хоча на вулиці осінній вечір. Здається ти приїхав до дому і тебе тут зрозуміють і допоможуть. А допомога по молитвах до матінки Аліпії нескінченна! Свідченням про це є люди, які ще і ще благають про допомогу і отримують! І так не хочеться нікуди їхати, але час невгамовний і нам час повертатись. З відчуттям великої вдячності до Бога та матінки Аліпії ми повертались до дому з незабутніми враженнями та благодаттю Божою.

Хочеться подякувати людям, які приймали участь в організації нашої паломницької поїздки Владиці Нафанаїлу, волонтеру Іонівської молодіжки Аліні Недашківській та усім хто дбає про духовний та моральний стан підростаючого покоління нашої держави!

Спаси Вас Господи! Хай Милосердний Господь дарує вам многії літа та укріпляє на шляху служіння Богу!

Член ПМО КРОК Ольга Бельська